Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 30 вересня 2016 року

03/10/2016 - 09:44

У Волинській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Рівненській, Харківській, Чернігівській, інших областях ранні сходи озимих колосових культур в допороговій чисельності заселяють та пошкоджують злакові мухи (шведські, чорна пшенична, гессенська), попелиці, цикадки, хлібні блішки. Осередково в Київській, Луганській, Харківській та інших областях сходи озимини, після стерньових попередників, розвиваються личинки хлібної жужелиці та гусениці озимої совки, які пошкодили 1-3% рослин.

Для попередження пошкодження сходів цими фітофагами та від інших ґрунтових шкідників рекомендовано проводити передпосівну обробку насіння дозволеними інсектицидними препаратами. За теплої погоди та порогової чисельності личинок туруна у фази сходи - 3-й листок озимої пшениці 1-2, початок кущення 2-3 і більше та 2-3 екз. на кв.м гусениць озимої совки проводять крайові або суцільні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами на основі діючих речовин імідокдоприд, лямбда-цигалотрин, хлорпіпифос, циперметрин.

У Волинській, Луганській, Львівській, Полтавській, Херсонській, інших областях на падалиці пшениці виявляють слабкий розвиток борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, подекуди бурою листковою іржі, інших плямистостей, які є джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2017 року. Варто мати на увазі, що вищезгадані збудники хвороб уражуватимуть передусім нетоксиковані сходи культури, які потребуватимуть хімічного захисту, який доцільно проводити лише після ретельних обстежень та встановлення економічних порогів шкідливості.

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика, якими пошкоджено 4-22% рослин та 3-12% качанів кукурудзи. На качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз, подекуди бактеріоз (Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Рівненська обл.). Запас шкідливих організмів обмежується збиранням за низького зрізу (не вище 10 см), післязбиральним обробітком ґрунту, доведенням насіннєвого матеріалу до відповідних кондицій.

Повсюди в посівах озимого ріпаку розвиваються і харчуються хрестоцвіті блішки, які за чисельності 1-5, макс. 20 екз. на кв.м пошкодили 3-15% рослин (Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Чернівецька обл.). Осередково на рослинах розвиваються та шкодять ріпаковий листкоїд, капустяна попелиця, гусениці біланів та листогризучих совок. Альтернаріозом, фомозом, пероноспорозом, циліндроспоріозом, білою плямистістю уражено 1-8% рослин культури (Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська обл.). У Київській та Тернопільській областях чорною ніжкою уражено до 6% рослин ріпаку. Локалізують вогнища шкідників у посівах ріпаку за надпорогової чисельності через обприскування дозволеними інсектицидами, а за наявності інфекції – фунгіцидами.

В усіх природно-кліматичних зонах в багаторічних травах, неугіддях, садах, подекуди на незібраних площах просапних культурах відмічається збільшення чисельності мишоподібних гризунів, де обліковують 1-4, макс. 6 жилих колоній на гектар (Київська, Луганська обл.). У Кіровоградській, Тернопільській, Чернівецькій областях триває міграція гризунів у посіви озимого ріпаку. Надалі загроза пошкодження озимих культур та багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди.

У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.