Лобода біла

11/06/2019 - 10:46

Лобода біла (Chenopodium album) — вид багаторічних трав'янистих сіро-зелених, вкритих сіруватим порошком рослин родини лободових.

Однорічна рослина з борошнистою поволокою. Цвіте у липні — вересні. Росте на полях, городах, забур’янених місцях по всій Україні. Латинська назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають гусак і лапа (за формою листки нагадують гусячу лапу). Видова назва походить від латинського слова «білий». Як і в інших вітрозапильних рослин, квітки в лободи білої невиразні, зеленуваті, але утворюють багато пилку і можуть самозапилюватися. Лобода біла — злісний бур’ян. На одній рослині утворюється до 200 тис. і більше насінин Перші сходи лободи з’являються рано навесні, проростання насіння триває до кінця літа. Лобода не боїться весняних заморозків, навпаки, промерзання підвищує схожість її насіння, яке проростає з глибини до 3 см; у глибших шарах грунту воно зберігає схожість понад 10 років. Лобода біла — добра кормова рослина. У ній містяться 22,1 % протеїну, жири, вітаміни тощо. Молоді листки використовують як овочі. На Україні росте понад 20 видів лободи.

Умови, що впливають на розвиток бур'яну.

Мінімальна температура проростання горішків – 3... 4 ° С, оптимальна – 18 ... 24, максимальна – 34 ... 36 °С. При нестачі вологи і оптимальної вологості горішки краще проростають в пухкому грунті, а при надлишку вологи – в щільному.

Традиційно головний метод боротьби з лободою - механічне видалення рослини і його частин з ділянки. Також використовують хімічний метод обробки полів із застосуванням сучасних гербіцидів, у відповідності до «Переліку дозволених до використання пестицидів та агрохімікатів».

 

 

Провідний фахівець

відділу  фітосанітарного аналізу

ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія»

Мінчога Г.В.