Небезпечні шкідники - галові нематоди

13/04/2021 - 10:18

Небезпечні шкідники - галові нематоди

Одним з найнебезпечніших ворогів сільськогосподарських культур  є галові нематоди (рід Meloidogyne).  До Переліку регульованих шкідливих організмів належить три види галових нематод.  Це Meloidogyne chitwoodi Golden (колумбійська галова нематода), Meloidogyne fallax Кarssen(несправжня колумбійська нематода) та Meloidogyne enterolobii Yang & Eisenback (ентеролобіумова галова нематода). Всі вони входять до розділу А-1 Карантинні організми, відсутні в Україні . (Згідно з Переліку регульованих шкідливих організмів.)

Колумбійська галова нематода зустрічається в США, Канаді, Аргентині, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, ПАР. Вражає картоплю та томати. Але має широкий спектр другорядних господарів.

Колумбійська галова нематода на бульбах картоплі

 

Несправжня колумбійська нематода в Бельгії, Нідерландах, Франції, Австралії та Нової Зеландії. Вражає моркву, спаржу, суницю, скорцонеру, люцерну, латук, томати.

Несправжня колумбійська нематода на коренеплодах моркви

 

Ентеролобіумова галова нематода в Нідерландах, Франції, Швейцарії, Китаї, В’єтнамі, США, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуа́р, Малаві, Сенегалі, Південній Африці, Кубі, Гватемалі, острові Мартініка, Пуерто-Ріко, Тринідаді і Тобаго, Бразилії та Венесуелі. Коренева нематода М. enterolobii є поліфагом  і має багато рослин-господарів, в тому числі культурних рослин і бур'янів. Вражає деревні і трав'янисті рослини.

 

Ентеролобіумова галова нематода на корінні томатів

 

Інтродукція нематоди в країну може статися з посадковим матеріалом: бульбами картоплі, вкоріненими рослинами, саджанцями, розсадою, кореневищами, а також ґрунтом, субстратом від саджанців.

Неможливо визначити види галових нематод лише за зовнішніми ознаками. Симптоми ураження практично однакові.

Симптоми, які можна побачити над поверхнею ґрунту, не є характерними саме для даного захворювання і проявляються різним ступенем низькорослості, недоліком життєвої сили і в’яненням при підвищеній вологості.

Основний симптом захворювання - утворення невеликих галлів (потовщень) на коренях, як правило, без утворення вторинних корінців. Кореневі гали зазвичай розташовані локально на різних ділянках кореня.

На більш пізніх стадіях розвитку захворювання на поверхні галлів утворюються яйцеві мішки у вигляді невеликих желатиноподібних напівсферичних форм світло-коричневого, коричневого або брудно-жовтого кольору.

На бульбах картоплі гали проявляються як невеликі підняті над поверхнею бульби бугорки, що утворюються в результаті розвитку нематоди.

Галові нематоди , як і всі паразитичні нематоди, «озброєні» стилетом, за допомогою якого, утворюючи рани, проникають в корені рослин, одночасно відкриваючи шлях для патогенних мікроорганізмів – грибки, бактерії та ін. Вид галові нематоди був описаний в Англії ще в XIX ст. З тих пір у всьому світі ведуться різні дослідження в пошуках ефективного засобу для їх знищення. У різні роки пропонувалося багато заходів і препаратів, але на даний момент в світі не існує стовідсотково ефективної методики боротьби проти цих паразитів. Такий стан справ пояснюється, в першу чергу, їх біологією і екологією. За будовою галові нематоди істотно відрізняються від інших груп гельмінтів. Личинки другого віку і самці мають червоподібну форму. Личинки третього, четвертого віку і статевозрілі самки роздуті. Останні в більшості випадків кулясті, лимоноподібні  або циліндричні, білого, рідше злегка сіруватого кольору з виступаючим головним кінцем.

Життєвий цикл мелойдогін протікає за двома схемами - по першій, класичної, він в основному проходить в природних умовах і характеризується виходом личинки другого віку в ґрунт, з подальшим заселенням сусідньої ділянки кореня або іншої рослини. У другому випадку (найчастіше спостерігається в теплицях) личинка, що вилупилася з яйця, мігрує до місця локалізації, не виходячи в ґрунт. Надалі швидкість розвитку мелойдогін залежить від температури навколишнього середовища, рослини-господаря. В цілому цикл розвитку галових нематод починається з виходу личинки другого віку (інвазійних личинка) з яйця. Потрапивши в ґрунт, личинка реагує на кореневі виділення в концентрації 103-104 мг / л і при оптимальній температурі (26 ° С) за 10 днів долає відстань в 20 см - до рослини-господаря. Нематоди проникають в корінь, в основному, трохи вище точки зростання (або безпосередньо в кореневий чохлик). Потрапивши в кореневу систему, личинка 2-3 дні мігрує уздовж провідних судин, потім зупиняється, формує навколо себе групу клітин, які її живлять і на 6-й день починає роздуватися. З цього моменту майбутні самки галової нематоди перестають рухатися і не виходять в ґрунт, продовжуючи свій розвиток і розмноження під тканинами кореня рослини-господаря, що робить хімічні методи боротьби практично неефективними.

У наступні дні личинки линяють, проходячи третій і четвертий віки. На 18-24-й день після проникнення в корінь формується самка, а яйцевий мішок - на 24-27-й день. Через 2-3 дні після цього починається відкладання яєць. Тривалість її коливається від 2 до 3 місяців при продуктивності 2-2,5 тис. шт. на одну особину. Після цього самка живе ще місяць, але вже без статевої системи.

Шкідливість галових нематод проявляється в утворенні галів (пухлин), які своїми розмірами можуть досягати дитячого кулачка. Наявність великої кількості цих утворень перекриває провідні пучки рослини, внаслідок чого вегетативна частина не отримує достатньої кількості води і мінеральних речовин. У разі зараження галовими  нематодами рослина зневоднюється, інтенсивність забарвлення листя знижується - аж до пожовтіння, а генеративна система не виконує своїх функцій: зав'язі залишаються недорозвинутими і відпадають або взагалі відсутні. При такому стані рослин можна втратити 30-50, а в деяких випадках і всі 100% врожаю. Найбільш шкідливими є нематоди в закритому ґрунті.

Боротьба з галовими нематодами в теплицях дуже трудомістка, економічно витратна і виправдовує себе тільки в тому випадку, якщо її ведуть не автоматично, а опираючись на глибоке знання біології, екології нематод, а також в комплексі з іншими заходами, такими як підтримка карантинних, санітарно організаційних, дезінфекційних заходів.

Щоб запобігти завезенню в Україну і подальшому поширенню галових нематод, слід дотримуватись карантинних правил транспортування, зберігання, переробки та реалізації продукції рослинного походження.

У теплицях із мелойдогінезом борються, вдаючись до термообробки ґрунту парою на глибину 45-50 см і садивного матеріалу, у відкритому ґрунті дотримуються сівозміни із зерновими злаками та вирощують нематодостійкі сорти й гібриди. Крім того, в ґрунт вносять добрива (вони знижують щільність популяції нематоди) та активно борються з бур'янами, які є її можливим джерелом.

Виявити і позбутися від нематод дуже складно, тому краще за все подбати про заходи профілактики та попередити появу цих паразитів. Для цього необхідно:

  • ретельно проводити осінню обробку ґрунту;
  • вчасно знищувати бур'яни;
  • не вносити в теплиці рослини із закритою кореневою системою з ботанічних садів, оранжерей і магазинів;
  • проводити прибирання опалого листя;
  • дотримуватись сівозміни;
  • регулярно рихлити ґрунт;
  • удобрювати ґрунт органікою;
  • проводити періодично рясне зрошення землі з наступним просушуванням;
  • намагатися не перезволожувати ґрунт.

Також в теплицях слід дотримуватись наступних вимог:

для захисту від галових нематод слід щотижня проводити обстеження кореневої системи рослин на виявлення галів, починаючи з моменту вирощування розсади;

якщо хворі на мелойдогінез рослини виявлені, то їх потрібно ізолювати від здорових (переставити на окремий стелаж) або одразу знищити. У теплиці, яка заражена галовими нематодами, одразу вводяться карантинні обмеження;

також слід ізолювати розсадники від виробничих теплиць. У кожній теплиці має бути окремий комплект інвентарю, спецодягу і взуття;

на в’їзді на тепличну територію проводять дезінфекцію транспортних засобів, на вході в теплицю – дезінфекцію взуття.

ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія»

Головний фахівець ООФЛ Чистякова С.В.