Віроїд веретеновидності бульб картоплі

23/10/2020 - 15:19

Віроїд веретеновидності бульб картоплі – Potato sprindle tuber viroid

Систематичне положення: Viruses: Pospiviroidae: Pospiviroid

Віруси картоплі одні з перших були визначені як патогени, що мають важливе економічне значення. Вірусні хвороби картоплі призводять до різкого зниження врожаю і погіршення якості продукції. Наразі відомо близько 40 фітопатогенних вірусів, ідентифікованих на картоплі в різних країнах і регіонах з різноманітними природно-кліматичними умовами.

На початку 20-го століття фермери США помітили значне погіршення зовнішнього вигляду картоплі: зменшення розмірів бульб та їх морфотипу.  У 1922 р. було описано захворювання – веретеновидність бульб картоплі, або готика, яке на теперішній час виявляється маже скрізь, де вирощується картопля. Cимптоми захворювання з’являлися у рослин, які контактували з фрагментами уражених екземплярів, тобто причина захворювання - агент, що в змозі передаватися від однієї рослини до іншої. В уражених рослинах не виявили будь-якого грибка або бактерії, тому було зроблено висновок, що веретеновидність спричиняється вірусом. В 1971 р. визначили, що даний інфекційний агент уявляє собою патоген принципово нового типу, розмір якого не перевищує 1/80 розміру типового віруса. Новий тип патогенів отримав назву «віроїд».

В Україні веретеновидність картоплі вперше зафіксована в 1932 р. Симптоми захворювання на рослинах: прямостоячі тонкі та витягнуті стебла, листки дрібні із слабо закрученими краями вздовж середньої жилки, мають темно-зелений або фіолетовий колір, зморшкуваті, відходять від стебла під більш гострим кутом, ніж у здорових рослин. Бульби у хворих рослин в більшості веретеноподібні, багатовічкові, за посушливих умов – вкриваються великими некротичними плямами і тріщинами (рис. 1).  

                 

Рис. 1. Уражені віроїдом PSTVd рослини і бульби картоплі

Віроїд веретеновидності бульб картоплі віднесено до регульованих некарантинних шкідливих організмів Переліку регульованих шкідливих організмів України.

Захворювання викликає віроїд веретеновидності бульб картоплі Potato sprindle tuber viroid (PSTVd), який представлено замкнутою одноланцюговою молекулою РНК довжиною 356-375 нуклеотидів (рис. 2).

 

Рис. 2. Вторинна структура РНК віроїду PSTVd

Крім картоплі віроїд уражує й інші рослини з родини пасльонових, насамперед томати. Цей патоген накопичується в усіх частинах рослин: в стеблах, листках, бульбах. Розповсюдження збудника відбувається під час різання й садіння уражених бульб, контактним шляхом при догляді за рослинами, різними видами попелиць, польовим клопом, повитицею, з пилком картоплі, томату і скополії. За інтенсивного розвитку хвороби недобір врожаю може досягати 85 %.

Захист картоплі від вірусних хвороб – одна з найскладніших проблем в насінництві та виробництві цієї культури. Показано, що можливість зараження, і що особливо важливо, переміщення вірусу в бульби багато в чому визначається умовами вирощування, агротехнікою, рівнем інфекційного навантаження (кількістю джерел інфекції та сумарною активністю переносників), стійкістю оброблюваних сортів. Основні шляхи вирішення цієї проблеми: використання здорового, вільного від фітопатогенних вірусів насіннєвого матеріалу, видалення джерел інфекції, знищення переносників за допомогою інсектицидів і мінімізація чинників, які можуть сприяти пере зараженню в період вегетації рослин.

Візуального огляду посадок картоплі недостатньо для оцінки можливого ураження рослин віроїдом PSTVd, у зв’язку з можливою латентною формою інфекції та маскуванням симптомів вірусного захворювання. Сучасна діагностика проводиться лабораторними методами, серед яких найбільш чутливими є імунохроматографія, імуноферментний аналіз та виявлення РНК віроїда за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотньою транскрипцією (ОТ-ПЛР).

 

ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» 

Головний фахівець відділу фітосанітарного аналізу Солоденко А.Є.