Картопляна міль

 (Phthorimaea operculella Zeller.)

Синоними:

Bryotropha solanella Boísd.
Gelechia operculella Zell.
Gelechia solanella Boisd.
Gelechia tabacella Rag.
Gnorimoschema operculella Zell.
Lita solanella Meyr.
Phthorimea terrella Walker.

Систематичне положення

Лускокорилі або метелики (Lepidoptera): Виїмчастокрилі молі (Gelechiidae): Phthorimaea

Рослини-живителі

Картопляна міль пошкоджує культурні та дикорослі рослини родини пасльонових, особливо картоплю. Основним резерватом моли є картоплесховища.

Географічне розповсюдження

Батьківщина картопляної молі - Північна Америка. На даний час вона розповсюджена по всім континентам.

На 1 січня 2016 року картопляна міль зареєстрована в Овідіопольскому районі Одеської області на площі 55 га.

Морфологія

Імаго – невеликий метелик, розмах крил 12-16 мм. Передні крила широко ланцетні, коричнево-сірі з чорнуватим внутрішнім краєм. У самки три невеликих плями, розміщених ближче до основи заднього краю крил і темна смуга. У самця невеликі плями чітко відокремлені. Задні крила світло-сірі, однорідні з бахромою сірого кольору, довжина її більша ширини крила. Вусики щетинковидні.

Яйце овальне, розміром 0,45-0,55 x 0,8 мм.

Гусениця старшого віку має довжину 10-13 мм та забарвлення від бруднувато-кремового, рожево-білого до зеленуватого з подовжньою смугою посередині. Голова темно-коричнева.

Лялечка: коричнева, завдовжки 5,5-6,5 мм, знаходиться в коконі сірувато-сріблястого кольору, завдовжки до 10 мм.

Біологія

В зоні вирощування картоплі за вегетаційний період може розвиватися 1-3 покоління. Життєвий цикл від яйця до виходу імаго 20-30 днів літом і до 2-4 місяців зимою. Літ метеликів відбувається з травня до кінця жовтня, а їх максимальна чисельність з третьої декади липня по другу декаду вересня, коли середньодобова температура повітря досягає 22-25 градусів. Інтенсивний літ метеликів можна спостерігати після заходу сонця та на світанку. Вдень імаго сидять нерухомо; їх можна найти на нижній стороні листків. Самка відкладає яйця через добу після спарювання. В середньому одна самка відкладає 62-110 яєць, максимально до 400. В польових умовах самка картопляної молі відкладає яйця на ґрунт біля рослини, на неприкриті клубні, в тріщини, на нижню сторону листя і стебла. Відроджені гусениці харчуються вегетативними органами рослини, виїдають паренхіму, утворюючи в листках і стеблах «міни». Залялькування відбувається в поверхневому шарі ґрунту, під бульбами або на рослині при основі черешків листків, а також в різних щілинах, на мішковині або в тарних ящиках. Летальними температурами для усіх фаз шкідника є – 4+36 градусів.

Шкідливість та ознаки пошкоджень

Найбільшу шкоду міль спричиняє картоплі. Відроджені гусениці виїдають паренхіму, утворюючи в листках і стеблах міни, за якими можна швидко виявити місце знаходження шкідника. Гусениці молодших віків часто роблять ходи в центральній жилці листка. В бульби гусениці вгризаються через вічка, в які самки, зазвичай, відкладають яйця. Характерною ознакою пошкодження бульб картоплі є екскременти гусениць молі на поверхні бульб. Ходи гусениць знаходяться під шкіркою і всередині бульби. Згодом стара частина ходів заповнюється екскрементами; стінки ходів вкриваються шкіркою і при розкритті легко відділяються від здорової частини бульби. Плоди томатів і баклажанів, які мають гладеньку поверхню пошкоджуються гусеницями біля плодоніжки або в місці прикріплення квітки. При розрізі ушкоджених плодів можна виявити гусениць різних віків та їхні ходи заповнені екскрементами.

Ушкоджені плоди погано зберігаються, вражаються хворобами, втрачають товарний вигляд та якість. Пошкоджені листя тютюну стають непридатними для виготовлення сировини.

Шляхи розповсюдження

На стадії яйця, гусениці і лялечки, картопляна міль може розповсюджуватися з посівною картоплею, ґрунтом, інвентарем, сміттям

Імаго може самостійно перелітати.

Фітосанітарні заходи

Необхідно обстежувати 3-км зони навколо первинних пунктів ввезення імпортної рослинної продукції з метою виявлення первинних вогнищ картопляної молі.

Заходами, які запобігають поширенню шкідника є: зберігання картоплі за помірних, несприятливих для розвитку молі температурах; скошування і знищення бадилля картоплі за 5-7 днів до його засихання: швидке і ретельне збирання і вивезення бульб з поля; застосування впродовж вегетації дозволених для використання на території України інсектицидів.