Біла іржа хризантем

22/11/2019 - 15:11

Puccinia horiana P.Hennings - Біла іржа хризантем

       Збудник хвороби Puccinia horiana P.Hennings внесений до списку карантинних організмів, відсутніх в Україні А-1 згідно Переліку регульованих шкідливих организмів.

       Основним живителем є хризантема великоквіткова (Dendranthema grandioflorum). Особливо уражуються сорти, які культивуються садівниками та ши­роко вирощуються в теплицях.              

       Збудник білої іржі Puccinia horiana P.Hennings є високоспеціалізованим паразитом. На противагу іншим видам іржастих грибів він не має проміжного господаря.

       У країнах, що займаються промисловим вирощуванням хризантем, біла іржа є небезпечним захворюванням, яке при сильному розвитку може знищити до 80 -100% врожаю квітів в теплицях.

      Походження Puccinia horiana P.Hennings – Японія, звідки вона поширилася в інші країни.

      Розповсюдження:

  • Країни Європи: Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Росія та інші
  • Азія: Китай, Японія, Малайзія та інші
  • Африка: Туніс, Марокко, ПАР
  • Північна та Південна Америка: США, Мексика, Аргентина та інші
  • Австралія і Океанія: Австралія і Нова Зеландія.

         В Україні вперше виявлена біла іржа хризантем в господарстві Біляївського району Одеської області в 2010 р.

        Ознаки пошкодження

    Уражаються частіше листя (особливо зростаючі молоді тканини), рідше стебла і квітки. На листках з'являються спочатку невеликі світло-зелені або блідо-жовті плями, які утворюються як на верхньому, так і на нижньому боці. Згодом плями збільшуються і стають яскраво-жовтими, а їх центр набуває коричневого кольору і вдавлюється всередину. На нижньому боці листа (на цих плямах) розвивається спороношення гриба – пустули з телейтоспорами.

     Уражені ділянки можуть збільшуватися в розмірах до двох сантиметрів у діаметрі і стають світло-коричневими. При слабкому ураженні - поодинокі пустули розміром до 5 мм, при сильному ураженні – на ураженому листку сотні дрібних пустул. Сильно уражені листя, як правило, передчасно відмирають, і рослини виглядають як обпалені.

 

       Хворе листя часто закручується донизу. На квітках, прицвітниках і стеблах іноді спостерігається зараження у вигляді некротичної крапчастості з випадковими пустулами, якщо рослини сильно уражені.

  

     Морфологія

     Ураження відбувається базидіоспорами, які розвиваються з телейтоспор. Для проростання необхідна висока відносна вологість та температура від +4 до +36 ̊ С.     Телейтопустули розташовані частіше з нижнього боку листка, рідше з верхнього боку. Вони від рожево-світло-коричневого до білого забарвлення, діаметром в частіше 2-4 мм.

                                     

    Телейстоспори проростають, утворюючи мікроскопічні трубки, у яких знаходяться 4 базідіоспори, які в свою чергу розсіюються в повітрі з краплинами води чи повітряними потоками. Базідіоспори, які потрапили на рослинні тканини, відразу починають проростати. Для цього достатньо двох годин сприятливих умов.    

     Телейтоспори на ніжках до 45 мкм завдовжки, світло-жовтого кольору. За формою вони від видовжених до видовжено булавоподібних, 30-45х13-17 мкм, з тонкими стінками завтовшки 1-2 мкм, верхівки товстіші, 4-9 мкм. Базідіоспори склоподібні, дещо викривлені. За формою вони від широко еліпсоїдних до веретеноподібних, 7-14х5-9 мкм.

        Шляхи розповсюдження

        Хвороба швидко розповсюджується при перевезені інфікованих рослин, живців, тепличних або кімнатних хризантем у горщиках, зрізами квітів, ураженим корінням, рослинними рештками. Збудник може зберігатися у ґрунті та заражати нові насадження. З уражених рослин на здорові інфекція передається вітром, дощем, комахами, а також інструментом, який використовують під час обробки культури, одягом та взуттям.        Швидкому поширенню захворювання сприяє загущення насаджень. На забруднених об’єктах інфекція може зберігатися до 8 тижнів.

     Заходи щодо захисту рослин

          Заходи боротьби включають заборону ввезення посадкового матеріалу, зрізів квітів, які не пройшли фітосанітарний контроль.

         У разі виявлення хвороби в господарстві запроваджується  карантинний режим  і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняється заготівля і реалізація живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють.

      З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження ґрунту і посадкового матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання поливів і вентиляції теплиць, уникнення загущеності рослин. Найбільш надійним способом запобігання поширенню хвороби є вирощування стійких сортів хризантем.

                                                            ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія»

                                                            Провідний фахівець Місержи Т.Д.