Фітофтороз коренів суниці

28/04/2021 - 17:08

Фітофтороз коренів суниці

Серйозну загрозу для насаджень суниці становить фітофторозна коренева гниль, збудником якої є гриб Phytophthora fragariae Hick., представлений двома спеціалізованими формами: var. fragariae та var. rubi. Фітофтороз коренів суниці – це  хвороба, яка відноситься до Переліку регульованих шкідливих організмів (список А-1 – Карантинні організми відсутні в Україні).

Хвороба вперше була зареєстрована в районі Ланкшир в Шотландії в 1920 році. В даний час поширена в багатьох країнах світу, зокрема: Австрії, Франції, Німеччині, Італії, Швеції, Нідерландах, Великобританії, Японії, та ін.

Рослини-господарі, шкодочинність

Уражує в основному культурну суницю, полуницю й малину, логанову ягоду. Є однією з небезпечних хвороб, що призводить до загибелі цілих плантацій. 

Фітофторозна коренева гниль дуже шкодочинна і завдає великих економічних збитків тим, хто вирощує ягідні культури. Щорічні світові економічні втрати, яких завдають ці збудники, досягають десятків мільйонів євро. За сильного розвитку інфекції протягом двох-трьох вегетаційних сезонів без проведення захисних і профілактичних заходів насадження можуть повністю загинути. Особливо активно гриб розвивається й завдає найбільшої шкоди в регіонах із прохолодним вологим кліматом і в періоди, що пов’язані зі зниженням температури на перезволожених ділянках. Урожай з уражених рослин суниці у вигляді дрібних плодів дуже низької якості може становити всього 1 т/га. Гибель рослин і втрати врожаю від фітофторозної кореневої гнилі в сприйнятливих сортів може становити 50–100%.

 

Морфолого-біологічні ознаки

 

Характерною особливістю хвороби є наявність червоних осьових циліндрів у рослині й типових ооспор. Ооспори, зазвичай кулясті, розміром 24-44 мкм в діаметрі. Проростають з утворенням одного або кількох спорангіїв. Оптимальна температура для проростання ооспор +10-15°С, можливе проростання при +20°С, і дуже повільно при +5°С. Спорангії кулясті або еліптичні, без сосочків, завдовжки 22-52 мкм, які активно випускають рухливі зооспори, що згодом прикріплюються до кінчиків коренів рослини-живителя, де інкапсулюються, утворюють росткову трубку, яка і проникає в корені. У більшості випадків гриб проникає через кортекс міжклітинно та внутрішньоклітинно до стели, захоплює перицикл і флоему. Ріст патогена в основному зосереджений в межах стели, але гіфи ростуть з коріння, щоб сформувати нові спорангіі, які вивільняють більше зооспор та ініціюють нові інфекції на інших коренях і рослинах. Встановлено, що вторинні спорангії, утворюються через кілька днів, завдяки їм гриб здійснює багато циклів ураження. Спорангії часто можна побачити на нещодавно інфікованих коренях, які, як правило, зосереджені навколо кінчиків коренів і в точках росту бічних коренів від головного кореня. Внутрішня проліферація спорангіїв не рідкість і, ймовірно, сприяє швидкому утворенню великої кількості зооспор. Зооспорам властивий геотропізм, рухаючись вгору вони концентруються у воді на поверхні ґрунту. Стікання води по поверхні, особливо донизу, швидко розносить зооспори. Вони можуть поширюватись як з поверхневими так і дренажними водами. Оптимальна температура для зараження  +10-17°С, але можливе і при більш низькій температурі  +2°С.

Ознаки пошкодження

Перші ознаки захворювання на кореневій системі суниці можна виявити восени (в період осіннього пересаджування). Викопані рослини мають слаборозвинені, темні основні корені, бічні ж корінці – майже зовсім гнилі, і до моменту викопування рослин відмирають. Додаткові корені гниють, починаючи з кінчиків, угору та набувають сірого або коричневого забарвлення, що дає характерний симптом, який називають ефект «щурячих хвостів». Якщо розрізати верхню здорову ділянку такого кореня, можна побачити стрижень («стелу») від вино-червоного до цегляно-червоного кольору; звідси й інша назва хвороби – почервоніння осьового циліндра коренів.

Колір може змінюватися на досить великій частині рослини, вище гнилих частин коренів, а на сприйнятливих сортах – прямо на листках, суцвіттях і вусах суниці. Листки втрачають свій блиск, стають сіро або синьо-зеленими, старші – з країв червоніють, буріють або жовтіють, ті, які сформувалися пізніше, бувають дрібними з укороченими черешками. Всі ці ознаки пов’язані з фізіологічною посухою і голодуванням, що виникають унаслідок загибелі уражених грибом коренів.

Способи поширення

 

Phytophthora fragariae може розноситися з поверхневою або дренажною водою, а також з тією, що стікає з заражених полів, особливо у вологі зими. Збудник також переноситься з ґрунтом, що прилипає до знарядь праці і сільськогосподарських машин, які використовують під час агротехнічних робіт у полі. Але основний спосіб – це поширення зараженого садивного матеріалу.

 

Фітосанітарні заходи

  • садивний матеріал суниці має надходити з районів, які регулярно обстежують і визнані вільними від збудника, останнього також не має бути в найближчій місцевості навколо місця вирощування;
  • дозволено ввозити тільки вільний від Р. fragariae садивний матеріал (розсаду), в супроводі фітосанітарного сертифікату, виданого країною – відправником розсади;
  • садивний матеріал із регіонів поширення захворювання в Україну ввозити заборонено;
  • садивний матеріал суниці дозволено ввозити в Україну лише після інспектування, що включає проведення фітосанітарної експертизи;
  • у разі виявлення зараженого садивного матеріалу, обов’язкове його знищення або повернення в країну-відправника (не допускаючи його розвантаження і контакту з ґрунтом);
  • не закладати розсаду, яку нещодавно завезли з-за кордону, поруч із виробничими полями;
  • використовувати стійкі до цього захворювання (та інших кореневих гнилей) сорти суниці.

 

ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія»

Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу

Юдічева В.О.