Базальний бактеріоз пшениці

Pseudomonas syringae pv. atrofaciens (McCulloch) Young, Dye & Wilkie – вид фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas, що завдає шкоди в зоні вирощування озимої пшениці. Бактерія також уражує овес, жито та ячмінь. Не є карантинним організмом в Україні.

Синоніми хвороби: базальна гниль лусочок, базальна плямистість лусочок, гниль колоска.

Історія відкриття та розповсюдження. Вперше дану хворобу виявив Мак-Клоуч у 1920 р. в уражених рослинах різних регіонів США та Канади. Збудник захворювання було ізольовано з нижньої частини лусочок і зерна, що набували коричневого та чорного забарвлення, внаслідок ураження бактеріями.

Хвороба широко розповсюджена в Австралії, Румунії, Болгарії, Канаді, Німеччині, Новій Зеландії, Україні, США та ін.

Рис. 1. Мапа розповсюдження Pseudomonas syringae pv. atrofaciens

Шкодочинність. В сприйнятливих для розвитку збудника умовах втрати врожаю можуть досягати 80%.

 Базальний бактеріоз призводить до:

• зниження маси зерен;
• зменшення енергії проростання та схожості насіння;
• погіршення фізико-технологічних та біохімічних властивостей зерна;
• зменшення вмісту глютеіну та гліадину.

Сильно уражене насіння повністю втрачає схожість, з нього виділяється білувата рідина.

Залежно від кліматичних і погодних умов навколишнього середовища змінюється ступінь розвитку бактеріозу. Найбільшого розвитку захворювання сягає в роки з підвищеною температурою навесні і влітку з великою кількістю дощів та при високій вологості під час колосіння.

Симптоми. Симптоми хвороби спостерігаються на всіх органах рослини в будь-якій стадії розвитку. Інфіковане насіння стає щуплим та недорозвиненим, зародок часто темніє. У молодих рослин на тонкій, прозорій плівці, якою покрите стебло (колеоптиль) утворюється червоно-бура гниль, що призводить до загнивання. Водночас проявляється стеблова і коренева гниль. На листових пластинках виникає жовта плямистість. При слабкому ступені ураження лусочки колоса з внутрішньої сторони чорніють. Сильний розвиток хвороби призводить до:

• карликовості стебел;
• сухої гнилі обгорткового листа;
• зміни кольору колеоптилю на бурий;
• суцільного почорніння колоскових лусок;
• почорніння зерен біля основи з одночасним почервонінням решти зерна.

Рис. 2. Ураження листя та стебел базальним бактеріозм. 

Рис. 3. Симптоми базального бактеріозу на насінні та на колосі пшениці

Морфологія. Збудник базального бактеріозу –  бактерія Pseudomonas syringae pv. atrofaciens – це рухлива, неспороутворююча, грамнегативна паличка з полярними джгутиками. Кінці паличок закруглені, розмір 0,6х1,0-2,7 мкм. При пророщуванні на агарі колонії блискучі, круглі, білуваті, з часом змінюють колір на зелений.

Рис. 4.  Мікрофотографія Pseudomonas syringae

Біологічні властивості.  Бактерія зростає при температурі від + 2°C до
+ 37°C, оптимальний режим + 25°C + 30°C. При підвищенні температури до +48°C протягом 10 хвилин патоген гине. Спостерігається стійкість до висихання, чутливість до сонячних променів і помірна стійкість до замерзання. Основним джерелом первинної інфекції є насіння, яке здатне добре зберігати патоген. У заражених рослинних рештках бактерії живуть тільки до моменту їх перегнивання. Крім того, бактерії базального бактеріозу присутні на різних видах диких злаків і на злакових бур’янах, не викликаючи будь-яких симптомів хвороби. Протягом вегетаційного періоду патоген переноситься краплями води, комахами, а також при контакті здорових і хворих рослин.

Базальний бактеріоз пшениці викликає найбільшу небезпеку при підвищеній вологості в поєднанні з помірно теплою погодою, яка відповідає фенофазі цвітіння рослин. Сприйнятливість рослин до патогену спостерігається під час схожості, кущіння і колосіння. У дорослих рослин, в останніх фазах розвитку стійкість до патогену підвищується.

Методи діагностики. Ідентифікація заснована на застосуванні морфологічних, біохімічних, молекулярних та серологічних тестів (ПЛР, ІФА).

Заходи боротьби:

• дотримання правил агротехніки і технології вирощування зернових культур;
• використання для посіву тільки незараженого та якісного насіннєвого матеріалу.

            ДУ «Одеська обласна

фітосанітарна лабораторія»

                                          Провідний фахівець відділу

фітосанітарного аналізу

Твердохліб В. С.