Самшитова вогнівка - Суdalima perspectalis
Cистематичне положення:
Ряд лускокрилі або метелики – Lepidoptera
Родина вогнівок - трав’янок - Crambidae
Вид самшитова вогнівка - Суdalima perspectalis (Walker, 1859)
Самшитова вогнівка - інвазивний східноазіатський вид, надзвичайно агресивний шкідник самшитів, який завдає великої шкоди як штучним насадженням, так і природнім лісовим масивам.
Рис. 1 Типові пошкодження самшиту гусеницями
Батьківщиною цієї комахи вважають країни Східної Азії (Японія, Китай, Корея, Індія). На європейській частині континенту шкідник вперше був виявлений в 2006 році в Німеччині. На сьогодні поширений в Австрії, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Іспанії, Італії, Польщі, Румунії, Сербії, Словенії, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії та ін. Інформація щодо інвазії цього виду на території України має фрагментативний характер. Вперше був зареєстрований в 2014 році на Закарпатті, та в 2017 році на Одещині. Основної шкоди рослинам завдають гусениці самшитової вогнівки, які харчуються не лише на самшиті. За відсутності необхідної кормової бази, шкідник може пошкоджувати також модрину колхидську, лавровишню, клен, ясен, мушмулу японську. На батьківщині, в Східній Азії, також харчується і шкодить на бруслині (японській та крилатій) і на падубі пурпуровому.
В результаті заселення кущів вогнівкою, молоді гусениці скелетують листки, виїдаючи м’якоть з нижньої сторони, залишаючи зверху плівку.
Це перша ознака пошкодження.
Пізніше гусениці обгризають листки повністю, залишаючи лише центральну жилку та інколи, і зовнішній край листка. Кущі густо вкриті павутинням, яке засмічене екскрементами і скупченням шкурок гусениць, котрі вони скидають в процесі линьки. Здорові кущі всього за 2 місяці перетворюються в сухі трухляві гілки. Земля під кущами всіяна екскрементами, шаром «недогризків» зелені, які видають неприємний специфічний запах.
За сезон в умовах України шкідник може давати 3-4 покоління.
Рис. 2 Імаго самшитової вогнівки типова форма
Рис. 3 Імаго самшитової вогнівки меланістична форма
Імаго самшитової вогнівки має доволі привабливу зовнішність. Метелик великого розміру, з розмахом крил до 45 мм. Відомі дві кольорові форми: основна має білі крила, по краях наявна коричнева облямівка, низ обрамований короткими тонкими віями у вигляді бахроми, інша (так звана "меланістична" форма), яка трапляється рідше, – має коричневі крила, із фіолетовим відблиском. У спокійному стані крила складені "будиночком". Самки відкладають яйця зеленувато-жовтого кольору купкою на нижню сторону листків самшиту.
Рис. 4 Гусениця самшитової вогнівки
Гусінь молодшого віку має жовтувато-зелений колір завдовжки 1-2 мм з великою чорною головою. Розвивається протягом 3-4 тижнів, збільшується в розмірі до 3,5-4,0 см, колір змінюється на темніший, з кожного боку виникають по одній товстій чорній лінії та декілька тонких білих. Також на тілі з’являються темні опуклі крапки. Після завершення живлення гусінь заляльковується між пошкодженими листками в пухкому павутинному коконі. Лялечка світло-зелена, довжиною 2,5-3 см. Через 10-15 днів вилітає імаго.
Боротися з самшитовою вогнівкою можливо якщо систематично оприскувати кущі отрутохімікатами, або біопрепаратами. Обробляти кущі слід ретельно з усіх боків і в середині куща, оскільки гусениці сховані у гущі листків, павутинні. Для обробки застосовуувати пестициди у відповідності до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія»
Провідний фахівець ВФА Швець О.М.
